Середа
23.01.2019
18:01
Ви увійшли як Гість
Група "Гості
   
Ласкаво просимо!
    на офіційний сайт Попаснянської багатопрофільної гімназії №25
Головна Реєстрація Вхід

Меню сайту

Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 110

Міні-чат

Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

 

Що таке суїцид?

Суїцид, просто кажучи – це самогубство, тобто позбавлення людиною життя власними руками. Це такі поширені способи, як утоплення, повішення, розтин вен, отруєння …

Іноді самогубець може вбити себе чужими руками, але все одно це вважається суїцидом. Так буває, наприклад, якщо людина кидається під автомобіль – водій не вважається вбивцею, хоча брав у цьому процесі безпосередню участь.

Суїцид – це не тільки самогубство, але і спроба його здійснити. Іноді людина не стільки намагається звести рахунки з життям, скільки показує це. Такий суїцид називається демонстративним. До нього вдаються в основному з метою шантажу, щоб викликати жалість або привернути до себе увагу. Такі люди часто повторюють свої спроби, але роблять це з таким розрахунком, щоб «випадково» не померти, щоб допомога прийшла вчасно. Але рано чи пізно такі спроби суїциду закінчуються успішно – смертю.

Ось приклад з життя – один чоловік часто робив спроби суїциду, тобто попереджав усіх – «зараз піду і повешаюсь», потім дійсно йшов і вішався. Природно, його кожного разу «рятували». Але одного разу – чи то дружині набридли його концерти, чи то неправильно час розрахував, але ніхто не побачив, як він повісився на турніку у дворі. На цьому і прийшов кінець цим виставам.

Ті, хто реально вирішив звести рахунки з життям, роблять це приховано, нікого не оповіщаючи і зазвичай готуються до цього заздалегідь. Такі випадки називаються істинним суїцидом. Людина, що зважилася на цей крок, зазвичай поспішає закінчити свої земні справи – навести порядок в домі, помитися, побачити в останній раз дорогих йому людей. Іноді він як би намагається заподіяти своєю смертю поменше занепокоєння рідним – заздалегідь сходить в туалет або прийме протиблювотні засоби, якщо спосіб самогубства не дуже «чистий». А потім вже без зайвих криків відбувається сам процес, тим способом, який був вибраний заздалегідь.

Звичайно, існують випадки самогубства і без такої підготовки. Це частіше трапляється в стані афекту – сильного емоційного переживання. Найчастіше таке трапляється з підлітками – їм нічого не варто покінчити із собою, викинувшись раптом з вікна або кинувшись під автомобіль через пари образливих слів або нерозділеного кохання.

Причин, за якими люди зважуються на суїцид, багато – це і втрата близьких, і самотність, нещасна любов, втрата сенсу життя, релігійний фанатизм, депресія … У кожного свої причини – без них нічого не робиться. Але помічено, що якщо близький родич здійснював самогубство, то в його нащадків схильність до нього набагато більше. Чому це так – незрозуміло.

Приблизно чверть всіх самогубств відбувається під впливом алкоголю або наркотиків. У поєднанні з нестійкою підліткової психікою це дуже небезпечний момент.

У зв’язку з широким розповсюдженням Інтернету тепер набагато частіше зустрічаються випадки масового суїциду серед підлітків. У мережі дуже багато сайтів, де не тільки переконають у марності існування в цьому світі, але й розпишуть усі принади світу іншого, а з дитини що взяти – він всього легко вірить. Там же запропонують на вибір багатий вибір способів самогубства, від простих до самих екзотичних, і навіть пристосування продадуть, якщо потрібні … Зазвичай на таких сайтах утворюються якісь спільноти «однодумців», які утворюють подобу секти і здійснюють свої спроби суїциду одночасно.

Та й чому дивуватися в нашому світі, який котиться незрозуміло куди. Ось недавно в новинах показували 92-річну американську бабульку – божий одуванчик, яка виготовляла та продавала «набори для самогубців». Там в комплекті йшов поліетиленовий мішок, що надягається на голову і трубка для подачі гелію в мішок. Ці набори вона робила сама і продавала за 40-60 $, і заробила на них більше 40 тисяч доларів! У результаті її звинуватили в ухилянні від сплати податків і засудили до виплати штрафу в 1000 доларів. А її набором точно скористалися сім чоловік, а може бути – і більше.

Звичайно, не в наборах справа, хто хоче сам себе вбити, зробить це і без допомоги. Але таке цинічне ставлення до життя і смерті … Може, тому число самогубств і зростає з року в рік.



Підлітковий суїцид

У листопаді 2006 року в китайському Інтернеті був зареєстрований 30-тисячний сайт, присвячений самогубствам. Це притім, що в 2004 році в Китаї закрилося десять тисяч подібних «видань». Далеко не пішли Росія й Україна.
Відзначається, що за п'ять останнього років в 360 разів виросло кількість суїцидів, зроблених по попередній змові. На подібних сайтах створюються співтовариства, домовляються про спільні «заходи», робляться ставки, приводяться способи самогубств: скільки чого ковтати, куди пхати, чим дихати й звідки стрибати. За два останніх роки відвідуваність сайтів розряду «suicid» збільшилася в 14 разів. Їх постійна цільова аудиторія — діти й підлітки, причому найчастіше з досить благополучних родин. По міжнародній статистиці, що придушує, непропорційно більша частина суїцидів, доводиться на частку підлітків і молоді в перехідному віці. Сухою мовою медицини це називається спеціальним терміном — «пубертатний суїцид», тобто «самогубство, зроблене в пору полового дозрівання». Крок з вікна висотного будинку…Величезна доза безглуздих батьківських таблеток…Затиснута в куркулі бритва, що смугує юнацькі або дівочі безневинні вени…Більше старомодний кидок з моста…Приставлений стовбур пістолета до пульсуючої скроні…Забута сьогодні, але досить популярна в минулому намилена петля… Самогубство - третя основна причина підліткової і юнацької смертності після нещасних випадків й убивств. Якими би тривожними ці дані не були, вони, імовірно, занижені. Про самогубства не завжди повідомляють із причин релігійних заборон і виходячи з побажань родини. Від 6 % до 13 % підлітків указали при опитуваннях соціологів, що вони хоча б раз у житті намагалися покінчити із собою. Учені обстежили юнаків і дівчин, які намагалися вчинити самогубство, і провели психологічний аналіз завершених самогубств із метою визначення факторів ризику. Хоча багато підлітків, імовірно, випробовують дію окремих або навіть всіх факторів ризику й, проте, не роблять самогубства, ці фактори корисні при розробці профілактичних програм.
До загальновизнаних факторів ризику ставляться:
Психічні порушення, такі як поведінкові розлади, антисоціальна особистість, депресія або психічні розлади, викликані лікарськими препаратами.
Попередня спроба самогубства (єдиний найкращий провісник).
Глибокі почуття депресії, безнадійності або безпорадності.
Уживання наркотиків й алкоголю.
Стресові життєві ситуації, такі як серйозний розлад у родині, розлучення або розлука.
Доступність і використання вогнепальної зброї.

На питання: «Що може стати причиною самогубства підлітка?» школярі звичайно починають перераховувати такі речі, як проблеми в школі, нерозуміння батьків, конфлікти із друзями, самітність, порожнеча в житті …У якомусь ступені також і жалість до самогубць сприяє поширенню серед підлітків (і особливо дітей) так називаного демонстративного суїциду, при якому ставиться мета не піти їхні життя, а відволікти увага батьків, учителів, або, навпаки, залучити їхня увага «кривдників», покарати їх, змусити їх «зрозуміти» і т.д.
Такий суіцидальний акт обставлений відповідною атрибутикою, розтягнуть на тривалий період часу, і відбувається при «глядачах», серед яких обов'язково присутні властиво батьки, учителі, що не зрозуміли їхні друзі, кохані. Кінчаються такі «спектаклі» часом трагічно, підлітки помиляються в розрахунках, переграють, і зрештою, умирають, самі того не бажаючи. Кілька років назад у пресі багато писали про хлопчика, що розрахував аж до секунди своє мниме самогубство через повішення. Хлопчик точно знав час, коли його мати повинна прийти з роботи, і приготувався зустріти її з мотузкою на шиї. За його розрахунками, вона повинна була встигнути зняти його з петлі. Хлопчик не врахував, та й не міг урахувати, що мати, забравши з поштової скриньки лист, стане його читати прямо в під'їзді. І в підсумку, трапилося непоправне… Але, як затверджують ті ж психологи, чіткої границі між щирим і демонстративно-шантажному суїцидом у підлітків немає. І той хлопчик, що зробив демонстративно-шантажну суіцидальну спробу, уже був готовий до суїциду, він переступив через страх перед смертю, про що свідчить його вибір способу дозволу конфліктної ситуації.
Психолог Лариса Василівна Кім виділила ще одну причину дитячих самогубств — пресинг успіху. «Сьогодні в безлічі країн, як ніколи колись, великий престиж вищого утворення. Щиро бажаючій дитині добра близькі родичі й учителі постійно набудовують його на обов'язковий успіх: надходження у вуз, одержання престижної професії. У такій ситуації підліток просто змушений тягтися за гарними оцінками, доводити, що він краще, розумніше, успішніше інших своїх однолітків. Причому ця насильницька запопадливість часто підтримується буквально жертовним поводженням батьків, готових для оплати репетиторів витратити останні гроші, продати (якщо мають) і дачу, і машину, влізти в борги… Подібний вантаж непрошених благодіянь і категоричних надій нерідко непосильним тягарем лягає на плечі юної людини. Перевантаження й строгі вимоги в школі, страх не виправдати сподівань дорогих людей, невпинна гонка за успіхом, та й власні високі домагання — напруга, що не всякому дорослому по плечу. А якщо додати сюди відчуття, що будь-яка невдача рівносильна краху, непоправна, стає зрозуміло, звідки народжуються в душі підлітка потужний емоційний дискомфорт, страх, що гнітить тривога. Те, що реальність саме така, підтверджує безпристрасна статистика: число депресій прямо пов'язане з рівнем успішності старших школярів. Лідирують у цьому смутному списку відмінники, а замикають його двієчники. Залежність між підлітковими депресивними розладами й пресингом успіху підтверджує й щорічний сплеск молодіжних самогубств відразу після оголошення результатів вступних іспитів у Японії й Південній Кореї — країнах, де престиж вищого утворення неймовірно високий. Варто задуматися, чи не занадто висока ціна навіть за самі блискучі перспективи».Самогубство фанатів за всіх часів було явищем, розповсюдженим і серед дорослих людей. Відомі випадки самогубств після загибелі Сергія Єсеніна, після виходу у світло «Страждань молодого Вертера» Ґете, у пресі раз у раз миготять повідомлення про самогубства спортивних уболівальників через програш їхньої команди, і, що зовсім безглуздо, через неможливість потрапити на матч. Але підліткові самогубства фанатів мають одну страшну тенденцію — вони часто носять масовий характер. Не тільки смерть кумира, але й одиничний випадок самогубства в школі викликає епідемію суіцидальних спроб підлітків. Самогубство може викликати навіть емоційний стан, у яке попадає підліток під впливом творчості тих або інших артистів. Весь жах цього явища в тім, що ні батьки, ні вчителі, ні психологи практично не можуть попередити суїцид дитини або підлітка, зроблений «за компанію» або у зв'язку зі смертю улюбленого артиста. «Провина» за такі суіцидальні епідемії лежить тільки на властивим всім дітям і підліткам сугестивності й наслідуванні. Безумовно, агресивне інформаційне середовище, що оточує дітей і підлітків, може в значній мірі вплинути на ухвалення рішення про добровільний відхід з життя.
Самогубство дітей і підлітків на релігійному ґрунті, на думку багатьох психологів, насправді являє собою вбивство. Криміналісти, напевно, посперечаються щодо кваліфікації діяння керівників сект і релігійних культів, але факт залишається фактом, найчастіше підлітки, що потрапили в релігійні секти, не мають змоги самостійного вибору — жити або вмирати. Батьки можуть тільки перешкоджати входженню дитини в релігійну секту, або сприяти його якнайшвидшому виходу, але якщо дитини вже викликана думка про самогубство — він, скоріше всього, неї втілить у життя, яким би дивовижним каламбуром це не звучало.
«Слухайте мене хоч день, хоч година, тільки хвилинку, щоб не довелося мені загинути від жаху дикої самітності. Про боже, є чи хто, щоб почути мене?
Сенека.
Що ж робити? Звертатися до психологів, навіть якщо у вас прекрасні взаємини з дитиною, і ніщо не передвіщає настільки трагічного фіналу. Для дітей, і особливо підлітків, самогубство — типова реакція на стресові ситуації й кризи. А це значить, що в будь-який момент він може відчути себе зовсім зайвим у цьому світі.

 



Старша школа ( старший підлітковий вік 15-18 років).

          Старший шкільний вік, що охоплює період розвитку дитини від 15 до 18 років, у віковій психології прийнято вважати старшим підлітковим віком. Одним із важливих аспектів психічного розвитку старшокласників є інтенсивне дозрівання, провідна роль у якому відводиться розвитку мислення. У цьому віці учні виявляють більше самостійності в заняттях, у них інтенсивно розвиваються моральні сили, формуються і визначаються риси характеру, відбувається становлення світогляду. Основною особливістю особистісного розвитку старшокласника є помітний розвиток самосвідомості, самооцінки, що грунтується на самостійному аналізі й оцінці власної діяльності, що не завжди через складність цього процесу є об'єктивними.

          Старший шкільний вік є сенситивним у формуванні світогляду, виробленні стратегії життя, визначенні життєвих планів, формуванні вміння творити власну долю, активно відповідально та ефективно реалізувати громадянські права й обов'язки.

          Разом з розвитком абстрактного й цілісного мислення в учнів старших класів відбувається перехід до вищих рівнів мовлення, виникає прагнення до його самовдосконалення, намагання зробити його більш виразним, точним. Старшокласники вже вільно користуються комп'ютером, інтернетом, енциклопедичними словниками, аналізують і зіставляють інформацію з різних джерел.

          У старшокласників помітно розвивається самоспостережливість, вміння аналізувати поведінку. Для них характерне поглиблене усвідомлення психологічних процесів. Помітно зростають сила волі, витримка, наполегливість, самоконтроль. Інтереси стають зрілішими і водночас тривалішими, стійкішими, міцнішими. Розвиваються пізнавальні інтереси, зокрема - до самостійних видів навчальної роботи.

          Пізнавальна діяльність учнів у старших класах характеризується новими вміннями і розвиненими здібностями, такими як: багатство словникового запасу, уміння розвивати допитливість, організувати сприйняття інформації та визначати нові ідеї, володіти достатнім обсягом інформації, застосовувати засвоєний матеріал за нових умов, критично мислити, розв'язувати складні проблеми, засвоювати причинно-наслідкові зв'язки, встановлювати приховані залежності зв'язків, інтегрувати й синтезувати інформацію, відрізняти незначні відмінності, досконало аналізувати ситуацію, передбачати наслідки, оцінювати процес і результати, міркувати, будувати гіпотези, застосовувати ідеї на практиці, узагальнювати та робити висновки/

          Під час навчання у цей період виникають нові мотиви професійного та життєвого самовизначення. Старшокласники, визначаючи систему цінностей, керуються планом свого індивідуального розвитку та соціальною значимістю життєвих цілей. Соціальні мотиви старшокласників стають більш диференційованими і дієвими, що зумовлює використання у роботі з ними таких форм роботи: диспут, брифінг, відверта розмова, етичний тренінг, ярмарок професій, конкурс, ділова зустріч, етичний тренінг, тестування, екологічний десант, турнір ораторів, моделювання розвивально-виховних ситуацій, музична вітальня, тематична дискотека, клуб веселих та кмітливих (КВК), шоу-програма, проект, благодійна акція, брейн-ринг, сократівська бесіда, телефон довіри, філософський стіл, складання індивідуальних програм саморозвитку, дебати, похід, екскурсія, бенефіс, колаж, бал, презентація, агітбригада, прес-шоу, теле-ревю, аукціон, десант, експедиція (фольклорна, краєзнавча та інші), вечір (поезії, пам'яті та інші), круглий стіл, прес-конференція, фоторепортаж, мобільний консультаційний пункт, презентація-захист, інтернет-форум, відкрита кафедра, вернісаж:, творчий портрет, школа лідера, театральна вистава, мистецькі шкільні колективи (театральні, хорові, хореографічні), тематичний діалог, конкурс творчих робіт, проектна діяльність, поетична вітальня, бал, самотестування, публіцистична вистава, волонтерський рух учнівської молоді, експедиція, літопис класного колективу, конкурсна програма, вікторина, інтелектуальна гра, трудові загони, табори праці та відпочинку, шкільні лісництва, учнівські виробничі бригади.

Рекомендації психолога «Перед олімпіадою»

           Перш ніж почати підготовку до олімпіади, варто обладнати місце для занять: забрати зайві речі, зручно розташувати потрібні підручники, посібники, зошити, папір, олівці і т.п. Психологи вважають, що добре ввести в такий інтер’єр для занять жовтий і фіолетовий кольори, оскільки вони підвищують інтелектуальну активність. Не треба переклеювати заради цього шпалери або змінювати штори, досить якоїсь картинки в таких тонах, естампа, що зрештою можна зробити і самому, використовуючи, наприклад, техніку колажу.

          Приступаючи до підготовки до олімпіади, корисно складати план.

           Для початку добре визначити, хто ви – «сова» чи «жайворонок», і в залежності від цього максимально завантажити ранкові або, напроти, вечірні години.

           Складаючи план на кожен день підготовки, необхідно чітко визначити, що саме сьогодні буде вивчатися. Не взагалі: «Небагато позаймаюсь», а що саме сьогодні будете учити, які саме розділи якого предмета.

           Звичайно, добре починати – поки не втомився, поки свіжа голова – з самого важкого, з того розділу, що гірший за все. Але буває і так, що знайомитися не хочеться, у голову нічого не йде. Коротше, «немає настрою». У такому випадку корисно почати, навпроти, з того, що знаєте краще, з того матеріалу, що вам найбільше цікавий і приємний. Можливо, поступово справа піде.

           Обов’язково варто чергувати роботу і відпочинок, скажімо, 40 хв. занять, потім 10 хв. – перерва. Можна в цей час вимити посуд, полити квіти, зробити зарядку.

          Готуючись до олімпіади, не треба прагнути до того, щоб прочитати і запам’ятати напам’ять весь підручник. Корисно повторювати матеріал з питань. Прочитавши питання, спочатку згадаєте й обов’язково коротко запишіть усе, що ви знаєте з цього питання, і лише потім перевірте себе за підручником. Особливу увагу зверніть на підзаголовки чи глави параграфа підручника, на правила і виділений текст. Перевірте правильність дат, основних фактів. Тільки після цього уважно, повільно прочитайте підручник, виділяючи головні думки, - це опорні пункті відповіді.

          Наприкінці кожного дня підготовки варто перевірити, як ви засвоїли матеріал: знову коротко запишіть плани всіх питань, які були пророблені в цей день.

 

Як здолати хвилювання перед тестуванням, контрольною роботою, підсумковою атестацією?

Перед початком уроку:

• Готуйтеся!

• Ретельно вивчайте матеріал.

• Не бійтеся наближення тестування, контрольної роботи, підсумкової атестації.

• Сприймайте це як можливість показати обширність своїх знань і отримати винагороду за виконану вами роботу.

• Потрібно добре виспатися в ніч перед тестуванням, контрольною роботою, підсумковою атестацією.

• Відведіть собі час із запасом, особливо для справ, які треба виконати перед тестуванням, контрольною роботою, підсумковою атестацією і приходьте на урок незадовго до початку.

• Розслабтеся перед тестом, контрольною роботою, підсумковою атестацією.

• Не прагніть повторити весь матеріал в останню хвилину.

• Не приходьте на урок з порожнім шлунком.

• Візьміть цукерку або що-небудь інше, щоб не думати про тест, контрольну роботу, підсумкову атестацію, не хвилюйтеся.

Під час уроку:

• Уважно прочитайте завдання.

• Розподіліть час на виконання завдання.

• Сядьте зручно.

• Якщо ви не знаєте відповіді, пропустіть це питання і приступайте до наступного.

• Не панікуйте, коли всі починають здавати свої роботи. Ті, хто першим виконав завдання, не отримають за це додаткових балів.

 

 

 

 

Рекомендации для выпускников.
  Випускники, які готуються до іспитів, часто починають впадати у крайнощі. Одні цілодобово вчать і повторюють матеріал, відмежовуються від навколишнього світу, ретельно готують шпаргалки і випивають не один літр кави. Інші насолоджуються відпочинком, зрідка гортають сторінки підручника і втішаються тим, що, може, пощастить. Але наближення екстремальної ситуації (екзамену) нервує всіх без винятку. Думки плутаються, пам’ять не витримує навіть простих і зрозумілих речей. Хочеться працювати швидше, але нічого не виходить, ти здаєшся собі повільним, як черепаха, тобі вже не допомагає ні кава, ні улюблена музика… тому сьогодні ми поговоримо про те, як правильно організувати роботу та відпочинок під час підготовки до ДПА та ЗНО.

 
Це корисно знати при самостійній підготовці до ДПА

   Російський психолог Олександр Пронін розробив спеціальну техніку підготовки до тестування або іншого важливого іспиту, що діє за принципом 3-4-5. Час підготовки до складання іспиту, ДПА (рік, місяць, тиждень) ділиться на три рівні частини. У перший період треба пройти всі теми "на трієчку", у другій - "на четвірку", а в дні, що залишилися - відшліфувати знайомі теми і прибрати всі помилки, щоб здати іспит на відмінно.

   Англійські психологи-консультанти в книзі "Іспит без стресу" зібрали самі корисні поради про те, як підготуватися до важливого зрізу знань без паніки і зайвих психологічних навантажень. Ось деякі з них:
· Організуйте підготовку до ДПА за планом (тижні, дні, години). Складаючи розклад на кожен день занять, необхідно чітко визначити, що саме сьогодні буде вивчатися, які розділи і теми;
· Визначте свої "золоті" години ("жайворонок" ви або "сова") і, відповідно, плануйте, в якому темпі будете готуватися в період підйому і спаду активності;
· Підготуйте місце для занять: приберіть зі столу зайві речі, зручно розташуйте потрібні підручники, посібники, зошити, папір, олівці та ін.;
· Запланували займатися, а настрою на навчання немає? Почніть з самої цікавої теми - це допоможе ввійти в робочу форму;
· Боротися з почуттям страху перед предметом можна так: різко встаньте, відверніться від столу, зробіть кілька глибоких вдихів і видихів, і тільки після цього повертайтеся до роботи;
· Тим, кому не потрібно багато часу на розгойдування, починати підготовку слід з більш важких питань і тем. Якщо ж працездатність наростає поступово, краще не втрачати часу і спочатку швидко повторити більш легший матеріал;
· Після години занять робіть перерву на 10 хвилин. Після 2-3 годин роботи можна перепочити півгодини, перекусити, а потім позайматися ще 3-4 години і відпочити не менше 2 годин, включаючи обід і прогулянку;
· Відмовтеся від будь-яких стимуляторів: кава, міцний чай. Нервова система і без цього перенапружена - не варто перевантажувати її ще більше.
 
 
ЯК УСПІШНО ПІДГОТУВАТИСЬ ДО ДПА

5 кроків психологічної підготовки

   У своєму житті ми обираємо два шляхи: один широкий, протоптаний тисячами ніг, інший - це шлях крізь терни до зірок - зірок всередині самих себе, це процес поступового розвитку, який дійсно починається зсередини і поступово переходить до навколишнього світу, до оточуючих, однолітків, друзів, рідних. Це шлях успіху. Що потрібно для успіху?

· Додаткові кроки;
· Додаткові зусилля;
· Сміливість рухатися вперед;
· Вміння долати перешкоди.
Зроби свій перший крок, з якого починається твій великий шлях!

Ми чекаємо на те, що ти успішно складеш ДПА.
Якщо ти хвилюєшся перед ДПА, знайди можливість побути „наодинці із собою". Заплющ очі і зроби кілька глибоких, повільних вдихів і видихів. Уявляй при цьому, що вдихаєш цілющий кисень, енергію, а видихаєш хвилювання, невпевненість. Відведи кілька хвилин на приємні спогади. Вміння долати стрес - це тренування до випробувань, яких не можна уникнути у великій школі життя.
Вдало підготуватись до ДПА, перебороти невпевненість, лінь, страх - це теж маленька перемога на великому шляху життя. Дозволь собі мати далеку й високу мрію про майбутнє, вчись досягати мрії. Перемога не завжди приходить до найсильнішого чи найспритнішого. Рано чи пізно вона приходить до того, хто повірив у себе.
Налаштуйся на позитивний результат. Ніколи не слід думати про те, що можеш не впоратись. Повір у себе, щоб виграти. Пам'ятай: занепокоєння - це емоція, а не метод вирішення проблем. Успіх завжди з тим, хто його прагне!

 


5 способів усе встигнути

Незабаром ДПА. Як встигнути вдало до неї підготуватися та ще й мати вільний час на особисті справи? Скористайся цими способами у боротьбі із втомою, напруженням, браком часу.

1. Плануй завтрашній день. Заведи блокнотик, у який щовечора записуй, що тобі треба зробити завтра. І обов'язково перевіряй, чи все із запланованого встиг зробити.

2. Не дивись телевізор, не витрачай свій час, який можеш витратити на плідну підготовку до ДПА, за комп’ютером.. Твоє життя набагато цікавіше, ніж події у світі, життя героїв серіалу чи події у комп’ютерній грі. Якщо станеться щось глобальне, то твої друзі, родичі сповістять тебе. Не забувай, тобі ще потрібно багато встигнути для свого зоряного майбутнього! Переконайся - життя без телевізора і комп’ютера існує.

3. Навчись відпочивати. Відпочинок теж потрібно занести до списку важливих справ. Тільки після доброго відпочинку, погулянки відновиться твоя розумова працездатність і здатність запам'ятовувати складний навчальний матеріал.

4. Переводь увагу з одного заняття на інше. Зміна видів робіт усуває одноманітність. Після того, як ти три години просидів за книжками, можеш піти на консультацію до друзів або допомогти батькам.


5. Визнач пріоритети. Почни свій день із вирішення важливого завдання. Менш важливі справи залиш на завтра.

5 принципів самоорганізації при підготовці до складання ДПА

Перш ніж починати роботу, потрібно усвідомити, що треба зробити, скільки це має зайняти часу, визначити порядок роботи.

1. Складай графік підготовки на кожен день і відмічай навіть найменші успіхи і досягнення. Випередження графіка зумовлює широку гаму позитивних емоцій: радості, успіху, впевненості у своїх силах.

2. Приготуй усе, що знадобиться для роботи, щоб потім не відволікатися. Намагайся у процесі роботи дотримуватися наміченого графіка.

3. Першу годину можна працювати без перерви, а далі мають бути 5-10-хвилинні перерви через кожні 40-50 хв. напруженої роботи, під час яких можна виконувати фізичні вправи.

4. Якщо важко зосередитися на навчальному матеріалі, почни конспектувати, складати таблиці, логічні схеми. Цей процес унеможливлює часте й тривале відволікання уваги. Такий самий ефект має читання вголос. Після того, як тобі вдасться зосередитися на ньому, можна повернутися до читання про себе.

5. Намагайся чергувати читання з обмірковуванням і переказуванням, розв'язуванням задач, придумуванням власних прикладів. Це запобігає появі монотонності, за якої стійкість уваги знижується. Зміна навчальних предметів під час виконання завдань також сприяє збереженню стійкої уваги.

Как вести себя во время сдачи ЗНО

 

 
 

Прежде чем давать Вам психологические рекомендации, необходимо заметить, что даже если Вы будете сдавать ЗНО не в своей школе:
 

  •   Вас встретят доброжелательные педагоги.
  • Каждый из Вас будет обеспечен рабочим местом и всеми необходимыми материалами.
  • На все организационные вопросы Вы сможете получить ответы у педагогов.
     
     
    Будь внимателен! В начале тестирования тебе сообщат необходимую информацию (как заполнять бланк, какими буквами писать, как кодировать и т.п.). От того, насколько ты внимательно запомнишь все эти правила, зависит правильность твоих ответов!
     
    Соблюдай правила поведения на экзамене! Не выкрикивай с места, если ты хочешь задать вопрос организатору проведения ЗНО в аудитории, подними руку. Твои вопросы не должны касаться содержания заданий, тебе ответят только на вопросы, связанные с правилами заполнения регистрационного бланка, или в случае возникновения трудностей с текстом (опечатки, не пропечатанные буквы, отсутствие текста в бланке и пр.).
     
    Сосредоточься! После заполнения бланка регистрации, когда ты прояснил все непонятные для себя моменты, постарайся сосредоточиться и забыть про окружающих. Для тебя должны существовать только текст заданий и часы, регламентирующие время выполнения теста. Торопись не спеша!
     
    Не бойся! Жесткие рамки времени не должны влиять на качество твоих ответов. Перед тем, как вписать ответ, перечитай вопрос дважды и убедись, что ты правильно понял, что от тебя требуется.
     
    Начни с легкого! Начни отвечать на те вопросы, в знании которых ты не сомневаешься, не останавливаясь на тех, которые могут вызвать долгие раздумья. Тогда ты успокоишься, голова начнет работать более ясно и четко, и ты войдешь в рабочий ритм. Ты как бы освободишься от нервозности, и вся твоя энергия потом будет направлена на более трудные вопросы.
     
    Пропускай! Надо научиться пропускать трудные или непонятные задания. Помни: в тексте всегда найдутся такие вопросы, с которыми ты обязательно справишься. Просто глупо недобрать баллов только потому, что ты не дошел до «своих» заданий, а застрял на тех, которые вызывают у тебя затруднения.
     
    Читай задание до конца! Спешка не должна приводить к тому, что ты стараешься понять условия задания «по первым словам» и достраиваешь концовку в собственном воображении. Это верный способ совершить досадные ошибки в самых легких вопросах.
     
    Думай только о текущем задании! Когда ты видишь новое задание, забудь все, что было в предыдущем. Как правило, задания в тестах не связаны друг с другом, поэтому знания, которые ты применил в одном (уже, допустим, решен
Вхід на сайт

Пошук

Календар
«  Січень 2019  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
 123456
78910111213
14151617181920
21222324252627
28293031

Архів записів

Друзі сайту
  • uCoz Community
  • uCoz Manual
  • Video Tutorials
  • Official Template Store
  • Best uCoz Websites