• Любити свою роботу й учнів, яких вам довірили навчати й виховувати.
•  Посміхатися, особливо працюючи зі слабкими і невпевненими учнями.
•  Не дискредитувати свій авторитет — він повинен бути неза­перечним.
•  Постійно стежити за своїм мовленням.
• Вміти заводити корисні знайомства та швидко знаходити спільну мову з людьми: учнями, батьками, колегами, керівництвом;
•  Бути добрим і приязним, вимогливим та справедливим щодо всіх учнів.
•  Не давати учням контрольних робіт, знаючи, що більшість із них не впорається.
•  Не демонструвати свою любов до окремих учнів.
•  Пробачати витівки, не нагадувати наступного дня учневі про те, що трапилося.
•  Нічого не забувати, щоб діти не мали підстав запевнити: «Ган­на Юхимівна все одно забуде».
•  У жодному разі не висловлюватися про колег погано, не кри­тикувати їх у присутності учнів.
•  Співпрацювати із батьками як помічниками у роботі, не скар­житися їм принагідно на їх дітей.
•   Створити добрий імідж вчителя та дотримуватися його:  одягатися ошатно, зі смаком, частіше змінювати робочий костюм.
•  Уважно вислуховувати відповідь учня від початку до кінця, не підказуючи, не підводячи його до правильної відповіді підказками.
• Намагатися працювати без негативних оцінок, адже такі оцін­ки вчитель ставить самому собі за невміння навчити.
• Створити портфоліо вчителя для самоаналізу та підведення підсумків;
• Не боятися брати участь у різноманітних конкурсах.
• Знати, чого вчити та як найкраще вчити.
• Постійно дізнаватися щось нове із книг, журналів, телеба­чення, Інтернету; якнайбільше розповідати учням на уроці, не боячись, що вони не зрозуміють.
• Крім традиційних форм роботи, використовувати сучасні тех­нології, не забуваючи про досвід учителів-новаторів, їх ноу- хау в роботі.
• Не боятися вчитися у своїх колег та в учнів.
• Відвідувати уроки своїх колег, особливо в тих класи, де спра­ви кепські. У такий спосіб можна знайти відповіді на багато нагальних запитань.
• Не сварити привселюдно своїх учнів — це ваші діти, а ви — їх шкільна мама.
• Ніколи не дозволяти дітям пліткувати про батьків, і самому також не сварити батьків у присутності їх дітей.
• Не забувати, що учень — не «чистий аркуш паперу», а уні­кальна й неповторна особистість, яка має власні погляди й життєвий досвід у вигляді емоцій, почуттів, переживань.

Молодому вчителеві Слід навчитися

• Варіювати голосом, берегти і намагатися не напружувати його.
• Обирати ті форми роботи, що допомагають досягти результату на уроці (для цього потрібно відмінно знати методику викла­дання предмета).
• Розв’язувати будь-яку складну ситуацію.
• Працювати над мовленнєвими помилками учнів не тільки на уроці, але й поза ним.
• Детально продумувати урок, акцентуючи увагу учнів на го­ловному, тобто на тому, чого ви повинні навчити їх.
• Раціонально використовувати час на уроці.
• Організовувати урок у такий спосіб, щоб учні сказали: «Як швидко минув урок!»
• Виховувати передусім особистість.