Спільне засідання
вчителів ЗОШ №25 та вихователів ДНЗ №6 з проблеми:
«Наступність у роботі ДНЗ №6 та ЗОШ №25»
Дата проведення: листопад 2011р.
Порядок денний.
1.Опрацювання листа Мінмолодьспорту України «Про забезпечення взаємодії в освітній роботі з дітьми старшого дошкільного і молодшого шкільного віку». Інформація зав. ДНЗ Р.О. Павлинеко
2.Наступність у роботі дошкільної та початкової ланок освіти. Доповідь в./методиста ДНЗ Л.В.Болобкової
3.Адаптація випускників ДНЗ до початкового шкільного навчання. Доповідь в./методиста Л.В.Болобкової
4.Ознайомлення вчителів з програмою розвитку дітей у ДНЗ. Вихователь М.В. Столярова
4.Ознайомлення з програмою початкової ланки шкільної освіти. Вчитель І.М. Скиба
5. Визначення роботи по підготовці дітей п'ятирічного віку до школи, які не відвідують ДНЗ. Відповідальні Р.О. Павлиненко, Т.Ю. Петренко
Рішення спільного засідання
«Наступність у роботі ДНЗ №6 та ЗОШ №25»
1.Скласти списки дітей п'ятирічного віку по мікрорайону ВРЗ та провести патронаж з метою виявлення місця проходження підготовки до школи. Відповідальні: вихователі ДНЗ. Строк – листопад
2.Опрацювати Базовий стандарт початкової ланки освіти. Відповідальна – в./методист Л.В. Болобкова. Строк – грудень 2011р.
3.Провести знайомство вчителів початкової ланки з дітьми старших груп дошкільного закладу на базі ДНЗ. Відповідальні – вчителі, вихователі, завуч Т.Ю. Петренко. Строк – січень 2012 р.
4. Скласти план сумісної роботи по підготовці дітей дошкільного віку до шкільного навчання, які не відвідують ДНЗ. Відповідальні – Т.Ю. Петренко, Л.В. Болобкова. Строк – до 20 січня 2012 р.
5. Познайомити дітей зі школою та її територією. Відповідальні –вихователі, в/методист Л.В. Болобкова, Т.Ю. Петренко
«Наступність у роботі дошкільної та початкової ланок освіти»
Доповідь підготувала Л.В. Болобкова
Перехід дитини з дитячого садка у школу є важливим етапом її життя, який пов'язаний не лише зі зміною середовища її розвитку, а й із відповідними процесами самоусвідомлення, із зіткненням з новими проблемами, відкриттям у собі нових можливостей тощо. Одним дітям це додає піднесеного настрою, відчуття виходу на новий життєвий щабель, іншим вселяє ностальгію за звичним життям у дитячому садку, часто породжує стресові стани. Тому дуже важливо, щоб у дошкільному закладі, в сім'ї допомогли дитині усвідомити, що дитячий садок і школа є ланками єдиної системи освіти і виховання, а все те, що чекає дитину у школі, є продовженням того, чим займалася, що опановувала вона раніше. Не менш важливо, щоб із перших днів перебування в школі вона на конкретних реаліях переконувалася в цьому. Все це можливе за дотримання принципу наступності дошкільної та початкової освіти.
Наступність, спадкоємність, перспективність у системі безперервної освіти.
Необхідність наступності в роботі пов'язаних між собою ланок навчання обґрунтована в працях Я.-А. Коменського, Й.-Г. Песталоцці, К. Ушинського, С. Русової. На початку XX ст. Н. Лубенець стверджувала, що « .починати виховання дітей зі школи - означає зводити будівлю на піску і без фундаменту». Своєрідним уточненням цього положення є міркування Є. Тихеєвої, яка вважала, що «старший ступінь дитячого садка на одну третину вже школа, а молодший ступінь школи на одну третину дитячий садок».
Саме в ці реалії закорінений принцип наступності, який, будучи одним із найголовніших психолого-дидактич-них принципів, передбачає тісні взаємозв'язки дошкільної ланки освіти і початкової школи. Ці взаємозв'язки стосуються психофізичного розвитку дитини, формування її як особистості і вимагають узгодженості, послідовності змісту, форм і методів навчання і виховання. Саме у взаємозалежності і взаємній орієнтації двох послідовних освітніх ланок полягає неперервність, наступність навчання і розвитку.
Наступність забезпечує поступовий перехід від попереднього вікового періоду до нового, поєднання щойно здобутого дитиною досвіду з попереднім. З одного боку, вона передбачає спрямованість навчально-виховної роботи в дитячому садку на вимоги, які будуть пред'явлені дітям в школі, а з іншого — на опору вчителя на досягнутий старшими дошкільниками рівень розвитку; на здобуті в дошкільному закладі, сім'ї, знання, навички і досвід дітей; на активне використання їх у навчально-виховному процесі.
Наступність утворює простір для реалізації в педагогічному процесі дитячого садка і школи єдиної, динамічної та перспективної системи виховання і навчання, що сприяє зближенню умов виховання і навчання старших дошкільників і молодших школярів. Завдяки цьому перехід до нових умов шкільного навчання здійснюється з найменшими для дітей психологічними труднощами. При цьому забезпечується природне і комфортне їх входження в нові умови, що сприяє підвищенню ефективності виховання і навчання учнів з перших днів перебування в школі.
Головною умовою забезпечення наступності у вихованні і навчанні є спрямованість педагогічного процесу дитячого садка і школи на всебічний розвиток особистості дитини. З огляду на це необхідний зв'язок програм, методів і форм навчання в дитячому садку і початковій школі. Однак структура навчально-виховного процесу має свою специфіку в дитячому садку і школі. Тому спроби штучно перенести урок у дошкільний заклад або ігрові методи проведення занять у школу є непродуктивними. Водночас елементи навчальної діяльності, що формуються в процесі навчання на заняттях у дошкільних закладах, забезпечують успішність навчання в школі. А шкільне навчання має забезпечити взаємозв'язок, розширення, поглиблення й удосконалення отриманих у дитячому садку знань, умінь і навичок.
З проблемою наступності навчання і виховання пов'язана проблема їх перспективності. Якщо наступність означає врахування рівня розвитку дітей, з яким вони прийшли до школи, опору на нього, то перспективність навчання і виховання полягає у визначенні пріоритетних напрямів підготовки дітей до школи. Наступність є передумовою спадкоємності навчання і виховання — врахування школою рівня знань, умінь і навичок дітей, їх подальший розвиток; перехід від навчально-ігрової до навчальної діяльності.
Наявність внутрішнього зв'язку в змісті навчально-виховної роботи, методах педагогічного керівництва, формах організації діяльності у дитячому садку і молодших класах школи забезпечує цілісність процесу розвитку, навчання і виховання дитини.
«Адаптація вихованців дошкільного закладу до шкільного навчання»
Доповідь підготувала Л.В. Болобкова
В останні роки явище дезадаптації у дітей стало предметом численних медичних, психофізіологічних і психологічних досліджень. За цих умов у нашому суспільстві дуже гостро постає проблема соціальної адаптації та збереження психологічного здоров’я особистості. Тому проблема соціальної адаптації дітей до школи є актуальна і потребує уваги зі сторони психологів, учителів, вихователів, дитячих лікарів, батьків.
Вступ до школи – переломний період у житті дитини. Він пов’язаний з новим типом стосунків з однолітками, новими формами діяльності. У школяра має сформуватися усвідомлення нового статусу – школяра, учня.
Період входження дитини в нове життя називається періодом адаптації дитини до нових умов. Тому потрібен такий підхід до цієї справи, який допоможе педагогам, вихователям, батькам глибше зрозуміти сутність явища дезадаптації, розробити системи роботи психологів дитячих садків і школи, вихователям , вчителям і батькам з проблем адаптації першокласників до школи, яка включала б профілактику, контроль за процесом адаптації, виявлення причини труднощів в адаптації, консультування вихователів, вчителів, батьків, корекційну роботу.
Необхідно створювати умови для переходу дитини з дитячого садка у школу, тому що цей етап є важливим етапом її життя, який пов'язаний не лише зі зміною середовища її розвитку, а й із відповідними процесами самоусвідомлення, із зіткненням з новими проблемами, відкриттям у собі нових можливостей тощо. Одним дітям це додає піднесеного настрою, відчуття виходу на новий життєвий щабель, іншим вселяє ностальгію за звичним життям у дитячому садку, часто породжує стресові стани. Тому дуже важливо, щоб у дошкільному закладі, в сім'ї допомогли дитині усвідомити, що дитячий садок і школа є ланки єдиної системи освіти і виховання, а все те, що чекає дитину у школі, є продовженням того, чим займалася, що опановувала вона раніше. Не менш важливо, щоб із перших днів перебування в школі вона на конкретних реаліях переконувалася в цьому. Все це можливе за дотримання принципу наступності дошкільної та початкової освіти.
Для успішності адаптації треба:
- визначення психологічної готовності до навчання в школі, рівня адаптації до шкільного навчання;
- об’єднання зусилля школи, сім'ї, дитячих закладів у виявленні психолого – педагогічних умов соціальної адаптації майбутніх першокласників;
- розкриття сутності взаємодії вчителя, вихователя, практичного психолога, дитячих лікарів у їх взаємодії з батьками;
- розкриття системи методів спільної роботи вихователів, вчителів, психолога, батьків з попередження та корекції.
- забезпечення формування стійкої мотивації кожної дитини до вступу в шкільне життя.
Завдання ДНЗ:
- створити списки дітей – майбутніх першокласників;
- виявити результати діагностики готовності дітей до школи;
- познайомити дітей зі школою та її територією;
- провести корекційно – розвивальні заняття з дітьми;
- провести групові та індивідуальні консультації з батьками майбутніх першокласників з метою повідомлення корисної інформації з організації життя дитини перед початком шкільних занять;
- створити умови для плідної праці з батьками у вирішення проблеми адаптації майбутніх першокласників;
- виявити причини дезадаптації: це неготовність до школи чи щось інше.
- підвищення ефективності супроводу навчально-виховного процесу, своєчасне виявлення труднощів, проблем та умов індивідуального розвитку особистості, корекція міжособистісних відносин усіх учасників педагогічного процесу,
- провести індивідуальну роботу з дитиною з метою максимального виявлення її творчих здібностей та умов її розвитку, формування здорового способу життя, подолання кризових життєвих ситуацій тощо.
Завдання ЗОШ:
- вивчення контингенту майбутніх першокласників ( робота з мешканцями мікрорайону,вивчення особливостей вихованців ДНЗ);
- проведення діагностичних досліджень для визначення напрямку роботи з дітьми;
- підбірка методичних рекомендацій для вчителів, психолога, соціального педагога для визначення напрямку роботи з дітьми у подо